БРІКС активно розширюється: які ризики це несе?

Організація БРІКС отримує все більше запитів на приєднання. Фахівці вважають це тривожним сигналом і попереджають Захід. Вони вказують на те, що деякі короткозорі рішення з боку ЄС і США підштовхують держави шукати альтернатива в БРІКС.

Група БРІКС, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, об'єднує деякі з найбільш потужних економік, які перебувають на стадії розвитку. Цю організацію розглядають як геополітичного конкурента групи G7 та "західним" фінансовим інститутам, таким як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Нові країни можуть отримати доступ до фінансування через банк розвитку та скористатися перевагами членства для покращення своїх торгових зв'язків.

Цього року главою організації є Росія, країна, яка веде агресивну політику, але це не заважає об'єднанню розширюватися. Нещодавно до БРІКС приєдналися чотири нові держави: Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівська Аравія отримала запрошення стати частиною цього союзу, але поки що королівство не проявляє активності у цьому питанні.

Туреччина вразила всіх. 2 вересня агентство Bloomberg опублікувало інформацію про те, що країна вже давно подала заявку на членство в БРІКС. Це стало несподіванкою, оскільки раніше Анкара орієнтувалася на західні цінності: вона приєдналася до НАТО і прагнула стати частиною Європейського Союзу. Тож новина про намір приєднатися до БРІКС справила певний шок у світі, але виявилася правдою.

3 вересня Омер Челік, прес-секретар Партії справедливості та розвитку Туреччини, оголосив про початок процесу приєднання країни до БРІКС.

Челік згадав висловлювання президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який підкреслив амбіцію країни приєднатися до цієї організації.

"Наша вимога є цілком зрозумілою, і процес продовжується. На даний момент конкретних новин з цього питання немає. Як тільки з'являться оновлення, ми обов'язково їх озвучимо," - зазначив він.

Варто підкреслити, що серед потенційних нових учасників БРІКС, крім Туреччини, також розглядаються Азербайджан, Малайзія та Таїланд.

Наступні етапи розширення організації можуть бути предметом обговорення на саміті, який відбудеться з 22 по 24 жовтня в російському місті Казань.

Згідно з інформацією Bloomberg, Туреччина вирішила подати заявку на вступ до БРІКС, оскільки відчула "розчарування" у перспективах зближення з Європейським Союзом, а також через конфлікти з країнами НАТО, які виникли внаслідок її продовження співпраці з Росією.

Цю інформацію підтверджує і Магістр зовнішньої політики, експерт із Східної Азії Наталія Бутирська.

"Туреччина давно, десятиріччями хотіла вступити до Європейського Союзу, але ми бачимо, що європейські країни відмовляють Туреччині. У неї існує певна образа щодо цього. Також Туреччина, будучи членом НАТО, як ми бачимо, підтримує і міцні стосунки з Росією, і намагається вести свою власну зовнішню політику стосовно Близького Сходу. Щобільше, наприклад, Туреччина має дуже жорстку позицію відносно Ізраїлю, а Ізраїль - це все-таки партнер США",- каже експертка в розмові з РБК-Україна.

На думку аналітика, Туреччина реалізує свою стратегію, що вказує на прагнення здійснювати зовнішню політику, орієнтуючись на власні національні інтереси.

Однак, Анкара може змінити свою думку.

"Я не вважаю, що це остаточний поворот у бік Сходу та відмова від Євросоюзу. Це, скоріше, спроба показати, що Туреччина прагне стати новим центром сили у багатополярному світі та формувати альянси поза межами західного світу. Якби існували реальні можливості співпраці з Європейським Союзом, то навряд чи БРІКС отримував би стільки уваги. Або ж, якби ЄС зайняв більш рішучу позицію та чітко окреслив перспективи членства Туреччини, ситуація могла б виглядати інакше," - зазначила у бесіді з ZN.ua старша аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.

За словами експертки, Туреччина не планує вибирати між Європейським Союзом та БРІКС. Анкара намагається продемонструвати, що веде багатовекторну дипломатію і здатна налагоджувати стосунки з усіма сторонами одночасно.

"Проте в майбутньому Туреччина все ж продовжить відстоювати свої інтереси в євроатлантичному регіоні," - висловлює думку Габер.

Проте, БРІКС продовжить своє розширення. Захід, який не приймає до уваги певні держави, відіграє в цьому процесі важливу роль.

В кінці листопада 2023 року, після першого глобального розширення БРІКС, аналітик видання The Economist Джон МакДермотт зауважив, що світ стає дедалі більш багатополярним, і середні країни все активніше протистоять західному порядку.

Він зазначив, що в 2010-х роках європейці та американці з легкістю висміювали цей блок. Але тепер ситуація змінилася, і це вже не викликає усмішок.

Зростання напруги у відносинах між Західними країнами та Китаєм, а також агресія Росії проти України, вказують на те, що держави, що розвиваються, бачать в БРІКС спосіб реалізації більш автономної зовнішньої політики. Для Китаю, який є основним двигуном цієї експансії, цей блок може виступати як можливий контрбаланс G7, - підкреслив МакДермотт у своїй статті.

Розширений БРІКС зможе більш впевнено висловлювати свою критику західного світопорядку, зазначає автор статті. Проте він також підкреслює недоліки цього альянсу: надмірна економічна та політична різноманітність.

"Отже, у нього ніколи не буде чіткої точки зору," - зазначає аналітик.

Аналітик Олексій Кущ висловив впевненість, що організація продовжить своє зростання. У разі вступу Туреччини до БРІКС, як це передбачено, за нею можуть потягнутися інші країни тюркського світу, що зробить антизахідну коаліцію ще більш потужною.

"Якщо членство Туреччини в блоці стане реальністю, то вже найближчим часом до БРІКС вступить і весь тюркський протокластер: Казахстан, Таджикистан, Киргизстан. Під питанням - Узбекистан і Туркменістан (який декларує нейтралітет). Азербайджан, до речі, подав заявку на вступ ще раніше",- нагадує Кущ на своїй сторінці в Facebook.

До складу БРІКС можуть приєднатися також країни Індокитаю, оскільки Малайзія та Таїланд вже подали свої заявки. Інтерес до інтеграції виявляє також Магриб, зокрема Алжир, а також західноафриканський Сахель і навіть Пакистан, зазначає експерт.

Зрозуміти, чому країни проявляють інтерес до БРІКС, досить просто, зазначає Кущ.

"Все досить зрозуміло: ймовірність для країн Африки та Латинської Америки приєднатися до БРІКС є "трохи вищою", ніж можливість стати частиною західної спільноти", - підкреслює аналітик.

Він підкреслює, що з 1999 року Туреччина не отримує можливості стати членом ЄС, і наразі немає жодних позитивних ознак у цьому напрямку. Також Алжир, Індія та Мексика не розглядаються як частина західного світу.

"На наших очах виникає USGS: Об'єднані країни Глобального Півдня. Безумовно, між цими державами існує чимало відмінностей і суперечностей. Однак давайте згадаємо про масштаби розбіжностей в Європі, яка пережила дві світові війни, чи в США, де відбулася громадянська війна між індустріальним Північним регіоном і рабовласницьким Півднем," - зазначив Кущ.

У підсумку, БРІКС являє собою новий міжнародний кластер, який слід детально дослідити в рамках системного кластерного аналізу глобальної світової системи, зазначає він.

Наталія Бутирська підкреслює, що на відміну від Європейського Союзу, який має чіткі вимоги та критерії для країн-кандидатів, БРІКС не висуває жодних передумов для держав, що бажають приєднатися до організації.