Чому Україні поставили низькі оцінки в сфері екології та клімату від ЄС і які кроки можна зробити для покращення ситуації?

"Європейська правда" продовжує висвітлювати звіт Європейської комісії, що стосується України та інших країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Ми вже представили "Рейтинг євроінтеграції", який порівнює Україну з іншими державами, що прагнуть до ЄС; а також два огляди документа, що стосується України - наш власний аналіз та експертну оцінку від EasyBusiness. Крім того, ми детально описали ситуацію, що склалася в контексті ключової глави, яка стосується стану правосуддя в Україні (під цю тему потрапляє наша публікація "Правосуддя без стимулу до змін").

У колонці Наталії Андрусевич, голови правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", розглядається, що було зазначено у звіті щодо стану навколишнього середовища та змін клімату. В статті під назвою "Знову двійка за довкілля: як ЄС оцінив Україну за 'екологічною' главою та що з цим робити" представлено ключові моменти та рекомендації. Далі пропонується короткий виклад її основних тез.

Авторка статті зазначає, що в цьому році звіт Європейської комісії, опублікований в контексті пакета розширення, присудив Україні дві "двійки" в галузі екології та кліматичних змін - за досягнення цілей та за річний прогрес.

І хоча Україна, за її словами, може похвалитися деякими важливими досягненнями, лишилися і невиконані рекомендації, які були виставлені Україні на попередній рік.

Наталія Андрусевич підкреслює, що звіт Єврокомісії на 2025 рік визначає три ключові пріоритети для України в галузі екологічної та кліматичної політики. Водночас вона застерігає, що затримки у впровадженні європейських норм є недопустимими, адже це може призвести до багаторічних втрат у розвитку.

Таким чином, Європейська комісія окреслила три ключових пріоритети, на яких Україні слід зосередити свої зусилля в наступному році:

- розглянути питання за допомогою оцінки екологічного впливу (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО);

- внести зміни до необхідних документів у контексті Паризької угоди щодо зміни клімату та затвердити Кігалійську поправку до Монреальського протоколу;

- Відновити функціонування системи моніторингу, звітування та перевірки викидів парникових газів від промислових підприємств, а також розробити дорожню карту для впровадження механізму торгівлі викидами.

"Виконання кожного з цих трьох завдань вимагає тісної співпраці багатьох ключових міністерств та інших зацікавлених сторін", - нагадує авторка колонки.

Вона також підкреслює, що, незважаючи на війну, Єврокомісія очікує від Києва конкретних дій не лише в сфері екологічних оцінок, а й у питаннях доступу до екологічної інформації, моніторингу екологічної ситуації, а також регулювання змін клімату та процесів відновлення.

Окрім трьох ключових рекомендацій, перелічених вище, звіт Європейської містить оцінку та низку пріоритетів у всіх сферах екологічної та кліматичної політики.

Наприклад, Європейська комісія вже висловила українському уряду своє бачення щодо необхідності у перспективі закриття або модернізації 6 тисяч (!) сміттєзвалищ.

Або стосовно водних тарифів, де в Європейському Союзі реалізується принцип "забруднювач платить". Хоча ЄС не встановлює конкретних вимог до тарифів, їхня величина має забезпечити фінансування заходів з управління водними ресурсами, включаючи очищення стічних вод. Таким чином, можна припустити, що ЄС прогнозує підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення, - зазначає експертка.

За її словами, сфера охорони навколишнього середовища отримала вкрай низьку оцінку. Вона зазначає, що Єврокомісія чекає від України ухвалення спеціального законодавства, яке регулювало б походження деревини, з метою протидії деградації лісів. При цьому, слід уточнити, що йдеться не про нещодавно ухвалений "закон про дрова", який, навпаки, не є вимогою з боку ЄС.

"Ці численні запитання не входять до списку з трьох очікувань Європейської комісії від України на 2025 рік. Проте, уникнути їх вирішення на шляху до вступу в ЄС все ж не вдасться," – застерігає голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля".

Вона переконана, що реалізація цих заходів надішле важливі сигнали для процесу переговорів, і варто діяти проактивно, замість того щоб чекати на конкретні вказівки.

За її словами, оцінка Єврокомісії по секторах і вказані недопрацювання вже зараз можна сприймати як дорожню карту, яку треба імплементувати в повному обсязі.