"Дозволити чи заборонити" – чому правильна пунктуація може визначити майбутнє криптовалютного сектору та як не втратити унікальну можливість.

Зображення: EPA/UPG Від початку: етапи еволюції індустрії в державі до 2025 року.

У 2014 році в Україні була заснована перша агенція, що займається продажем BTC, а також четверте у світі Bitcoin-посольство. Від того часу криптовалютна сфера в країні почала активно розвиватися, залучаючи нових прихильників і здобуваючи популярність, що призвело до виникнення численних місцевих проєктів.

Лише 2022 року, через вісім років, Верховна Рада ухвалила закон №2074-ІХ "Про віртуальні активи", що регулює обіг крипти на території країни. Він мав дати визначення криптовалютним активам, дозволити криптобіржам і проєктам працювати. Але... так і не набув чинності.

Основною перешкодою стали зміни в Податковому кодексі. Лише після їх внесення закон міг набути чинності. З того часу пройшло майже три роки. У листопаді 2023 року на обговорення було представлено два нові проєкти, що стосуються оподаткування. Пізніше питання зборів стало частиною Національної стратегії доходів на період 2024-2030 років. Але це ще не кінець. Після того, як Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз, вже ухвалений законопроєкт вирішили переписати, враховуючи норми MiCA - європейського регуляторного стандарту для криптоіндустрії.

Варто підкреслити, що ініціатором даного законопроєкту спочатку виступало Міністерство цифрової трансформації. За його концепцією, регуляторні функції в галузі мали бути передані НКЦПФР, НБУ та новому органу, створеному самим Міністерством. Проте до жовтня 2021 року президент наклав вето на цей проєкт, повернувши його на доопрацювання. У новій редакції Мінцифри було виключено з переліку регуляторів, залишившись лише НБУ та НКЦПФР.

Як йдуть справи зараз

В кінці 2023 року в українському Парламенті було представлено два законопроекти, що стосуються профільного закону 10225 (під егідою НКЦПФР) та 10225-1 (ініційований Міністерством цифрової трансформації). Це свідчить про те, що різні державні інституції мають кардинально різні уявлення щодо напрямків розвитку ринку криптоактивів.

У січні 2024 року представники різних державних інституцій оголосили, що жоден із запропонованих проектів не буде реалізовано у їхньому поточному вигляді. Як законопроект "Про віртуальні активи", так і зміни до Податкового кодексу підлягають доопрацюванню з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. У документі зазначається, що Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинні підготувати оновлення законодавства до червня 2024 року, щоб привести його у відповідність до найкращих міжнародних практик, враховуючи цілі економічного розвитку та з метою мінімізації ризиків цінової та фінансової стабільності.

На цей момент остаточний термін, визначений угодою між Україною та Міжнародним валютним фондом, становить кінець грудня 2024 року.

У Міністерстві цифрової трансформації повідомляють, що в даний час активно розробляються дві версії документів - №10225 та №10225-1. Ймовірно, в результаті цього процесу з’явиться ще один, третій варіант. А до того часу:

Криптовалютна індустрія в Україні не може працювати і не працює. І інвестори, і компанії використовують цифрові активи, але роблять це поза українською регуляцією. Українці звертаються за послугами іноземних компаній через Інтернет, а місцеві проєкти реєструються в інших більш сприятливих юрисдикціях. Відсутність регулювання впливає на надходження до бюджету. Згідно з Ukraine Economic Outlook, за шестирічний період з 2016 по 2022 рік країна не отримала $4 млрд податків через відсутність нормативної бази. Водночас державні та муніципальні управлінці зобов'язані вказувати в декларації криптовалюти. У 2023 їхній обсяг склав близько 2,8 млрд гривень. Через відсутність прозорості та правил авторизації, компанії змушені йти в інші юрисдикції. Найчастіше це Литва, Польща або інші країни ЄС.

Нерегульованість гальмує прогрес криптовалютного бізнесу та інтеграцію блокчейн-технологій у різні аспекти життя. Фірми не здатні функціонувати так ефективно в країні, як це відбувається в умовах, що підтримують розвиток цієї індустрії.

Біткойн вперше за понад два роки досягнув вражаючої позначки в $50 000.

Що нас очікує в 2025 році: два законопроєкти - два варіанти розвитку

У жовтні 2024 року Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, висловив думку, що легалізація криптовалют може відбутися вже в першій половині наступного року. В свою чергу, представники Мінцифри зазначили, що в 2025 році законопроєкт, принаймні, зможе досягти завершальної стадії.

Данило Гетманцев: військовий внесок у розмірі 5%, активне "полювання" на блогерів, економічне захист.

На даний момент для ознайомлення громадськості представлено два законопроєкти: №10225, який має зв'язок з НКЦПФР, та №10225-1, що пов'язаний з Мінцифри.

Незважаючи на те, що обидві версії мають між собою багато спільного (наприклад, відповідність рекомендаціям FATF) між ними є низка кардинальних відмінностей, виражених у ставленні до ринку цифрових активів.

● НКЦПФР виконує роль регулятора на ринку цінних паперів та фондових інструментів. Його позиція щодо ринку цифрових активів полягає в тому, що деякі з цих активів, які мають аналогії з традиційними фінансовими продуктами, не підпадають під дію законопроєкту та регулюються іншими нормативно-правовими актами, такими як правила контролю за цінними паперами. Такий підхід створює певну невизначеність, що може призвести до суперечок стосовно природи активу та способів його регулювання.

Сьогодні в США спостерігається подібна ситуація, де регулятори мають суперечливі думки щодо криптоактивів, намагаючись привернути увагу до своїх позицій, що створює додаткові ризики для всієї галузі. Проте, на відміну від України, в США ця індустрія все ж функціонує. В той час, як світ поступово переходить до розмежування криптовалют і цінних паперів, ми, на жаль, близькі до того, щоб витрачати час на спроби адаптації застарілих норм до нового ринку.

Версія НКЦПФР передбачає жорстку регуляцію, яка включає безпрецедентний рівень контролю. Вона вводить значні штрафи (до 200 мільйонів гривень або 12,5% від обороту) і не передбачає жодних стимулюючих заходів для розвитку індустрії в країні, таких як спрощена процедура отримання ліцензій для компаній, які вже працюють на європейському ринку. Хоча вона може бути вірною з традиційної точки зору, даний підхід не враховує сучасні реалії та думки учасників криптовалютного ринку.

Ця версія також пропонує вводити податок на будь-яке відчуження активів, яке призводить до приросту капіталу. Це особливо стосується простих обмінів між криптовалютами, наприклад, між Біткоїном і Ефіріумом, що не лише ускладнює адміністрування податку, але й фактично робить його неможливим. Проєкт пропонує, щоб постачальники послуг стягували податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з інвестиційного прибутку своїх клієнтів, що фактично означає оподаткування криптовалютного ринку за тим же принципом, що й ринок акцій і цінних паперів, чого не спостерігається в більш вигідних юрисдикціях Європи. Це може призвести до ситуації, коли податки стягуватимуться з прибутку, який насправді не був отриманий, адже прибуткові угоди клієнта у одного постачальника можуть бути "перекриті" більшими збитками, зафіксованими внаслідок роботи з іншим постачальником.

● Міністерство цифрових технологій, яке виведене з-під регуляції криптоактивів відповідно до затвердженого документа, що поки не набрав чинності, виявляється більш прихильним до індустрії. Перше та унікальне правило, яке воно пропонує ввести, полягає у визначенні відмінності між криптовалютами та традиційними активами за єдиним критерієм — наявністю чи відсутністю технології блокчейн у основі активу. Це суттєво спростить багато процесів та усуне можливі суперечки. Криптовалюта є новим класом активів з особливими характеристиками. Вона повинна регулюватися та обкладатися податками за окремою методологією, що враховує специфіку цієї нової галузі.

Проект регулювання криптовалютного ринку, ініційований Міністерством цифрової трансформації, має на меті врахування інтересів усіх учасників. У цьому контексті міністерство виявляє більшу активність у порівнянні з іншими регуляторами — воно активно взаємодіє з бізнесом, криптоспільнотою та має глибоке розуміння ринкових тенденцій. Крім того, Мінцифри само ініціювало кілька проектів, що базуються на технології блокчейн.

Розуміння правил ринку можна помітити і в частині податків - ними оподатковують тільки "вихід із крипти" (угода, підсумком якої є обмін криптовалют на фіат, товар або послугу). Усі внутрішні операції не підлягають стягуванню зборів. Також проєкт пропонує пільгові ставки для компаній і прості правила роботи для зарубіжних компаній. Такий ліберальний підхід націлений передусім на розвиток індустрії.

Не проґавити історичний шанс

Ми безумовно в захваті від того, що процес розробки нарешті отримав динаміку, і державні інституції усвідомлюють необхідність швидкого впровадження якісного регулювання. Проте з боку бізнесу важливо підкреслити один критичний момент. Версія закону, що прагне обмежити індустрію, сковуючи криптопроєкти та інвесторів у жорсткі рамки, насправді суперечить основному принципу — розвитку ринку.

Позиція ж представників Мінцифри, яка полягає у створенні оптимальних умов для розвитку індустрії, ліберальному підході до криптовалютних активів - з заохочуючими механізмами і зрозумілими критеріями - викликає стриманий оптимізм.

Ми надіємося, що до 2025 року нам вдасться досягти справедливого регулювання, яке принесе користь усім учасникам. Настав час, щоб ринок криптовалют в Україні перестав бути "диким заходом" і перетворився на цивілізовану індустрію.

Криптовалютні картки: що вони собою являють і в чому їхнє призначення?