Цитадель проти корупції та фейкових новин: як цифрові нововведення Міндовкілля зміцнюють охорону природи

З моменту масштабного вторгнення український інформаційний простір переповнений безліччю фейків, які стосуються загроз для довкілля.

Велика війна спричинила безпрецедентний сплеск інформаційних атак та маніпуляцій в українському медіапросторі. Це особливо помітно в контексті екологічної безпеки. Проблема дезінформації в цій сфері існувала ще до 24 лютого 2022 року, проте саме війна стала каталізатором її загострення.

Від початку повномасштабного вторгнення український інформаційний простір заполонили численні фейки про загрози навколишньому середовищу. Один із прикладів дезінформації — липневий фейк про радіоактивний пил із Зони відчуження, який нібито загрожував Києву. У квітні ширилися чутки про аварію на Хмельницькій АЕС. Раніше медіа розповсюджували неправдиву інформацію про пошкодження сховищ снарядами зі збідненим ураном. Насправді жодне з цих повідомлень не відповідало дійсності.

Відсутність радіаційних загроз було підтверджено, зокрема, даними моніторингу на платформі "Екозагроза". Цей унікальний цифровий сервіс, створений Міндовкілля, з'явився в Україні в перші місяці широкомасштабного вторгнення як вебсайт і мобільний додаток для Android та iOS.

Під час безперервних обстрілів промислових об'єктів після 24 лютого платформа "Екозагроза" стала ключовим джерелом інформації щодо екологічних ризиків. Ця ініціатива є результатом зусиль команди під керівництвом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця.

Сучасна цифрова платформа збирає дані з 750 постів моніторингу радіаційного забруднення та майже 5 тисяч станцій контролю за якістю повітря, а також води, охоплюючи близько 80 фізико-хімічних параметрів. Крім того, вона дозволяє у кілька кліків дізнатися про стан ґрунту. Це особливо важливо в контексті інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

Поява "Екозагрози" у травні 2022 року вирішувала ще одне важливе завдання - зібрати всі факти екологічних злочинів, як от лісові пожежі, розлив нафтопродуктів у водойму, викид отруйних речовин у повітря, виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ. Сьогодні до третини всіх повідомлень про екологічні злочини надходить до екоінспекторів саме через платформу "ЕкоЗагроза". Власне, значно скоротилися й терміни розгляду звернень - із 30 робочих днів до 10.

Створений для українців, додаток швидко здобув популярність на міжнародній арені - сьогодні його активно використовують у Польщі, США, Франції, Німеччині та багатьох інших країнах. Незабаром користувачі платформи зможуть отримувати дані про якість повітря з моніторингових постів у Молдові. Це допоможе відстежувати вплив війни на довкілля в сусідніх регіонах.

В самій Україні "ЕкоЗагроза" залишається чи не найкращим запобіжником від дезінформації. В умовах війни, коли межа між правдою та брехнею стає дедалі розмитішою, платформа є інструментом, який дозволяє відрізняти факти від фейків.

Цифрова епоха докорінно змінила майже всі аспекти суспільного буття, наблизивши доступ до інформації та новацій як ніколи раніше. Ще задовго до виникнення "ЕкоЗагрози" Руслан Стрілець ініціював створення унікальної державної екологічної платформи "ЕкоСистема" – чергового цифрового проекту Міністерства.

Інтегрована з порталом "Дія" платформа значно полегшує взаємодію бізнесу з державними органами у сфері екології, забезпечуючи понад сто тисяч українських користувачів онлайн доступом до 21 з 29 послуг. Зокрема, сім з цих послуг доступні в режимі peopleless, тобто без участі чиновників, що усуває будь-які корупційні ризики.

Завдяки платформі "ЕкоСистема" бізнес оформив вже понад 176 тисяч документів. Серед найпопулярніших електронних послуг - декларація про відходи в режимі без участі людей (peopleless), яку було отримано онлайн понад 60 тисяч разів. Також через застосунок видано 38 тисяч сертифікатів про походження лісоматеріалів та продуктів з них, а також 66 тисяч лісорубних квитків.

Загалом, від моменту запуску користувачі відвідали "ЕкоЗагрозу" понад 638 тисяч разів, тоді як "ЕкоСистему" - 870 тисяч упродовж лише останнього року.

Вісім із десяти користувачів віддають перевагу електронним послугам завдяки їх комфорту. Це не тільки дозволяє заощадити мільйони аркушів паперу, але й рятує сотні дерев від вирубування.

Попри війну, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів продовжує працювати над підвищенням прозорості та відкритості, надаючи громадськості доступ до 44 нових наборів екологічних даних. Доступ до реєстрів є вільним для всіх. Фактично, кожен охочий може отримати актуальні відомості про стан довкілля прямо зі свого смартфона. Це особливо зручно для громадян та науковців, які досліджують стан природи. Більше не потрібно витрачати час на офіційні запити та очікування відповідей.

Усе це стимулює команду Руслана Стрільця постійно покращувати цифрові інструменти, щоб кожен громадянин України міг зручно та ефективно вирішувати екологічні проблеми онлайн.

Постійно розвиваючи діджитал інфраструктуру, Міністерство прагне зробити взаємодію громадян, бізнесу та державних органів у сфері захисту довкілля максимально комфортною. Планується, що в перспективі "Екосистема" дозволить отримувати усі необхідні бізнесу дозвільні документи в цифровому режимі.

Цей великий крок до "цифровізації" не просто модна тенденція -- це реакція на численні виклики, що забезпечує зручність і безпеку. Крім того, це основа для боротьби з корупцією та надмірною бюрократією. У цифрову епоху, коли екологічні проблеми стають дедалі актуальнішими, інноваційні рішення залишаються важливим етапом на шляху до стійкого повоєнного розвитку України та ефективного захисту навколишнього середовища.