Весь схід України фактично охоплений вогнем — експерт про ситуацію з пожежами 4.09.2024

Велика лісова пожежа охопила райони Донеччини та Харківщини. 3 вересня 2024 року. Джерело: Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

Серпень і початок вересня - традиційний сезон пожеж

Які фактори сприяють збільшенню пожежної небезпеки в даний час, і чому ми спостерігаємо зростання кількості пожеж?

Серпень та початок вересня традиційно вважаються періодом підвищеної ймовірності пожеж, що пов'язано з високими температурами та посухою. Наприклад, 3 вересня 2015 року Київ був повністю затягнутий димом, а дорога від Києва до Ковеля стала місцем численних аварій. Це явище спостерігалося навіть до початку війни. З 2015 року зміни в кліматі значно посилили ризик виникнення пожеж. На жаль, сьогодні ми також стикаємось з агресією. Вчора я переглядав дані NASA, і виявив, що вся прикордонна зона України з Росією, а також смуга вздовж фронту від Харківщини до Херсонщини, заповнена червоними позначками, що свідчать про пожежі. Таким чином, схід України перебуває в полум'ї.

Надзвичайно високий рівень загрози спостерігається на території Центральної, Південної та Східної України.

Так, NASA завдяки своїм дослідженням може створювати та показувати карти, вірно?

Так, є такий ресурс FIRMS. І якщо відкрити сайт українського Гідрометцентру, то там праворуч є вкладка "пожежна небезпека", де можна побачити, що надзвичайна пожежна небезпека встановилася на всій Центральній, Південній і Східній Україні. І вона досягла безпрецедентного значення індексу пожежної небезпеки погоди, якого не було ні в 15-му році, ні в інші роки пожежних максимумів. Наприклад, на півдні Харківської області і півночі Луганської значення досягають 50 тисяч. Надзвичайна пожежна небезпека оголошується при 5 тисячах. А на лінії фронту вона досягла 40-50 тисяч, тобто в 10 раз вище. Плюс додався вітер, до 35 км/год. І це для пожежі якраз 2 фактори, які створюють підстави для того, щоб пожежі були великі.

Села, розташовані поруч з сосновими лісами, опинилися під загрозою.

Кліматологи стверджують, що температура в нашому регіоні дійсно зростає, проте це не викликано впливом європейських повітряних мас, а скоріше наслідком азійського посушливого клімату. Така ситуація може стати тривалою і підвищити ризик виникнення пожеж.

Не тільки 2015-й, а 2020 рік був критичний в Україні. Перші села, які були знищені лісовими пожежами в Луганській області, були у вересні-жовтні 20-го року. І якраз за даними NASA, Україна опинилася в епіцентрі цієї посухи. І ми спостерігали падіння ґрунтових вод в Чорнобильській зоні, на півночі Житомирської області. Працівники лісового господарства і ДСНС не змогли навіть вчасно погасити пожежі через те, що не було фактично води. І це головна проблема. Приміром, в Луганській області приїхали 10 машин ДСНС в села Муратове, Капітанове, а води не було. Цистерни за 15 хвилин спорожніли, а води ніде було взяти. І через це там були такі втрати. 22 села в Луганській області були під впливом лісових пожеж. Тому зараз це головна небезпека. Вся місцева влада повинна співпрацювати з працівниками лісового господарства, тому що вони знають де пожежі і які ризики. Тобто села біля соснових лісів зараз у небезпеці, поки осінні дощі не знизять цю небезпеку, яка нині в 10 разів вища від надзвичайної.

У лісах, забруднених вибуховими речовинами, становище є надзвичайно критичним.

Які є основні чинники, що зараз викликають лісові пожежі? Чи це в основному пов'язано з діяльністю людини, чи ж мають місце техногенні чи інші фактори?

Безумовно, антропогенний фактор становить 99,9%. Наприклад, у Канаді та США близько половини лісових пожеж спричинені блискавками. У нас, на щастя, такого не спостерігається, але антропогенний вплив все ж відчувається. З початком війни з’явився ще й воєнний чинник. Наприклад, у Семенівському районі Чернігівщини ситуація ускладнена: села залишили без населення, багато людей евакуйовані з прикордонних зон, і фактично немає кому повідомити про пожежі. Гасити їх там також небезпечно. Вогонь просто розповсюджується, "заходячи" в села та знищуючи їх. Ситуація ускладнюється ще й тим, що ліси заражені вибухонебезпечними предметами, що ускладнює роботу рятувальників і лісників, які не можуть діяти через ризик для життя. Перш ніж гасити пожежі, потрібно розмінувати територію, але це тривалий процес, оскільки в лісах ситуація складніша через рослинність. Наразі уряд оголосив, що розмінування лісів розпочнеться лише через 10 років, спочатку планується очистити поля та населені пункти. Тому зараз активні пожежі спостерігаються в Чернігівській, Сумській, Харківській областях та інших прифронтових територіях. Проте працівники лісового господарства намагаються реагувати на ці виклики і виїжджають для гасіння пожеж.

Сергій Зібцев. Зображення: facebook/REEFMCenter

Перед початком війни основним фактором, що спричиняв ландшафтні пожежі, були вчинки окремих аграріїв.

Ви сказали, що 99% лісових пожеж спричинені людиною. Які це причини і для чого люди це роблять? Невже у тих, хто підпалює рослинні рештки немає інстинкту самозбереження?

До війни головною причиною ландшафтних пожеж, а це лісові території, нелісові, сільськогосподарські угіддя, заплави, пасовища, якраз у липні-серпні було те, що фермери, через складні економічні умови, очищали свої поля вогнем. Треба сказати, що це досить філігранно робилося. Своє поле вони акуратно випалювали протягом 2 годин. Зранку, скажімо, там ще рослинність, після обіду вже нема рослинності, а ввечері поле уже зоране. Тобто, це все дуже акуратно робилося. Але іноді пожежа виходить за межі поля, розвивається і заходить в ліс. До речі, працівники лісового господарства знають, що якщо не загасити пожежу протягом першої години в сосновому лісі, то вона зі слабкої і низової може стати верховою. А в світі, на жаль, немає рецепту, як боротися з верховими пожежами. Можна авіацією, але у нас пожежні літаки навряд чи зараз піднімеш. Тому їдуть лісівники, щоб приборкати це загоряння на самому початку.

Однією з причин є залишені ділянки землі.

Наш читач зазначає, що однією з причин виникнення пожеж в екосистемах є присутність необроблених земель. Це призводить до розвитку бур'янів та сухих трав, які спалахують при найменшій нагоді.

Усе правильно. Одна з причин - це землекористування, тобто покинуті землі. Раніше між лісом і населеним пунктом були якісь поля, які оброблялися. Зараз ці поля покинуті. Вони заростають самосівом сосни. Це дуже небезпечно, оскільки це хвойний молодняк, який горить дуже швидко. Тому це велика проблема. За різними оцінками, в Україні від 2 до 3 млн гектарів самосійних земель. Тобто між лісом і селом вже з'явився 5-10-річний хвойний або мішаний ліс, який становить загрозу. А вогонь може бути навмисний і ненавмисний. Так, до війни фермери активно випалювали поля. Але зараз картина змінилася. З початком війни ми не бачимо великої кількості підпалів сільськогосподарських земель. Але падають збиті дрони і часто від них починаються пожежі в лісі. Обломки ракет падають. Хоча і люди часто їх спричиняють, скоріш за все, ненавмисно. Тому джерел вогню багато.

Вогонь подається з села або полів на торф'яні ділянки.

На Київщині та Чернігівщині знову горять торф'яники. В чому особливість гасіння таких осередків пожеж?

Це ландшафтні пожежі. Найчастіше вони починаються на околицях населених пунктів. Це може бути сміття, яке спалюються, можуть бути фермери. А потім з села або з полів цей вогонь переходить на торф'яники. Торф'яники ніхто не підпалює, вони загораються через якраз антропогенні пожежі біля населених пунктів. І тоді це вже довга історія. Наприклад, торф'яники у Чорнобилі почали горіти у жовтні 2019 року. Потім була посуха, безсніжна зима, і вони всю зиму тліли. А потім вони стали джерелом пожеж у квітні 2020 року. В зоні відчуження тоді згоріло від 60 до 80 тисяч гектарів лісів. Зараз теж є загорання. Тобто вони стаються навіть у зоні відчуження, яка є режимною територією.