Капсула часу: 52-річні зразки ґрунту пролили світло на історію місячних ударів (фото)

Дослідники змогли розкрити деталі стосовно падіння астероїдів на наш супутник і виявити, яким чином ці події впливали на формування його поверхні.

1972 року астронавти місії "Аполлон-16" доставили на Землю зразки місячного ґрунту, що дало змогу протягом багатьох років вивчення зразків скласти уявлення про давнє минуле Місяця. Автори нового дослідження, опублікованого в журналі Meteoritics & Planetary Science, вивчили особливий тип місячних зразків -- реголітові брекчії. Ці гірські породи утворилися, коли місячний пил був сплавлений ударами астероїдів. Учені кажуть, що вивчення історії бомбардування Місяця астероїдами в далекому минулому може допомогти зрозуміти умови ранньої Сонячної системи, які зробили такими, якими вони є зараз, і Місяць, і Землю, пише Interesting Engineering.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Поверхня Місяця утворилася в результаті безлічі ударів астероїдів, які відбувалися протягом мільярдів років. Ці зіткнення залишили помітні сліди на місячному реголіті. У 1972 році астронавти місії "Аполлон-16" зібрали зразки ґрунту на території давнього кратера Декарт.

Автори нового дослідження використовували сучасну мас-спектрометрію для вивчення газів, які містяться в дрібних зразках реголітової брекчії. Це дало змогу визначити, скільки часу зразки перебували на поверхні Місяця, і допомогло отримати чіткіше уявлення про історію ударних подій.

Дослідники здобули нові знання про процеси, що визначали формування поверхні Місяця протягом останніх двох мільярдів років, враховуючи як удари астероїдів, так і вплив сонячного вітру.

Згідно з дослідженнями вчених, під час перебування зразків на місячній поверхні у вигляді реголіту, вони зазнавали впливу різних обсягів сонячного вітру, що складається із заряджених частинок з Сонця. Внаслідок цього благородні гази накопичувалися на місячній поверхні.

Попередні дослідження зразків дозволили класифікувати їх утворення у формі брекчей внаслідок астероїдних ударів на два основні періоди: від 3,8 до 2,4 млрд років тому та від 2,5 до 1,7 млрд років тому. Однак новий аналіз виявив більш широкий спектр вікових груп зразків, що свідчить про те, що цей регіон Місяця зазнав різноманітних зовнішніх впливів.

Науковці встановили, що певні зразки зазнали впливу сонячного вітру протягом тривалого часу, тоді як інші виявилися на поверхні внаслідок більш пізніх подій. Наприклад, деякі зразки формувалися значно пізніше за інші.

Згідно з дослідженнями вчених, вперше було встановлено, що реголітові брекчії мають свою власну історію формування. Поєднуючи це з аналізом як давніх, так і нових гірських порід, які були привезені астронавтами "Аполлон-16", вчені тепер можуть створити значно детальнішу картину еволюції цієї частини Місяця в ранній Сонячній системі. Це період, коли інтенсивні удари астероїдів по місячній поверхні в перший мільярд років її існування поступово змінилися менш активними фазами ударних подій близько двох мільярдів років тому.

Як уже писав Фокус, розкрито секрет дивних особливостей безповітряних світів Сонячної системи. Результати дослідження мають велике значення для визначення наявності води під поверхнею, здавалося б, повністю сухих світів.

Фокус також повідомляв, що дослідники виявили небачене гамма-випромінювання, яке надходить з центру нашої галактики. Це відкриття вказує на можливе існування надзвичайно інтенсивних космічних явищ у цій області.