Литва формує "антисемітську" коаліцію: чому Вільнюс ризикує опинитися під сильним пресингом з боку партнерів?
Президент Гітанас Науседа не висловив заперечень щодо формування коаліції, яка потенційно може негативно позначитися на взаєминах Литви з важливими партнерами.
Соціал-демократи, котрі здобули перемогу на парламентських виборах у Литві, наприкінці минулого тижня представили концепцію майбутньої коаліції. Ця новина стала несподіванкою для багатьох жителів Литви і навіть викликала жорстку реакцію у Конгресі США.
"Було досягнуто принципового консенсусу, і тепер партіям буде запропоновано визначитися щодо коаліції", - таку заяву у п'ятницю, 8 листопада, зробив Гінтаутас Палуцкас, який має стати головою нового уряду.
Першою партією в коаліції стала "Союз демократів "В ім'я Литви", і щодо неї немає жодних сумнівів. Соціал-демократи озвучили свої плани про формування альянсу з цією політичною силою відразу після завершення першого туру виборів.
Однак третій учасник альянсу виявився справжнім відкриттям.
Несподіваним стало запрошення для партії "Зоря Німану", лідер якої Ремігіюс Жемайтайтіс втратив свій мандат, а також проти нього розпочато розслідування через антисемітські висловлювання. Варто зазначити, що він також відомий своїми антиукраїнськими заявами, про які раніше детально інформувала "ЄвроПравда".
Показово, що раніше соціал-демократи спростовували можливість запрошення цієї політичної сили до коаліції. І це актуалізує іншу сенсацію литовської політики - лідерка соціал-демократів Вілія Блінкявічюте, яка під час виборчої кампанії виключала такий альянс, несподівано відмовилася від посади прем'єра.
У понеділок, 11 листопада, три партії офіційно підписали коаліційну угоду. І як наслідок, багато виборців, включаючи тих, хто голосував за соціал-демократів, почуваються відверто ошуканими.
"Сформувати керівну більшість та уряд - це завдання, яке потребує серйозного підходу. Наразі немає оптимального рішення, оскільки обидві партії не можуть забезпечити необхідну підтримку для стабільної коаліції", - зазначив лідер демократів Саулюс Скверняліс, коментуючи рішення запросити до коаліції партію "Зорі Німану" під час прес-конференції.
Насправді соціал-демократи та демократи в сукупності володіють лише 66 мандатами, тоді як для формування парламентської більшості необхідно не менше 71.
Це вказує на те, що коаліціям слід знайти ще одного партнера, однак варіантів було чимало.
Отже, ключовою позицією соціал-демократів стало рішення не укладати коаліцію з діючою владною партією "Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи", що зайняла друге місце на цих виборах.
Проте і без участі консерваторів було декілька цілком прийнятних форматів для майбутньої коаліції.
Це також включає блок "Союз селян і зелених" (8 місць у новому Сеймі) або Ліберальний рух (12 місць). Залучення будь-якої з цих політичних сил до коаліції могло бути здійснене (а в разі "зелених" - навіть дуже бажаним), і, більше того, відповідні переговори тривали протягом тривалого часу.
Однак зрештою соціал-демократи ухвалили альтернативне рішення.
"Ми усвідомлюємо прагнення нового прем'єр-міністра отримати ширшу підтримку в Сеймі, маючи більшу кількість депутатів", - зазначає Саулюс Скверняліс, проте зауважує, що рішення запросити "Зорю Німану" є "обов'язком та вибором наших товаришів з соціал-демократичної партії".
Однак це рішення виглядає абсолютно незрозумілим, адже напередодні виборів Вілія Блінкявічюте, лідерка соціал-демократів, запевнила, що її партія не вступатиме в коаліцію з "Зорею Німану" через антисемітські висловлювання її лідера.
"Зобов'язання не створювати коаліцію із "Зорею Німану" давала Вілія Блінкявічюте. Як ви пам'ятаєте, я таких обіцянок не робив", - стверджує Гінтаутас Палуцкас.
Після другого туру, на якому соціал-демократи добилися сенсаційної перемоги, лідерка партії Вілія Блінкявічюте відмовилася від права очолити новий уряд - нібито за станом здоров'я. Так само вона відмовилася і від мандата у Сеймі. Щоправда, проблеми зі здоров'ям не заважатимуть їй продовжувати роботу депутатом Європарламенту та керувати партією.
Отже, замість Блінкявічюте на посаду прем'єра був висунутий Палуцкас - екс-глава партії та теперішній лідер її фракції в парламенті.
Ця зміна сама по собі виглядала як маніпуляція з боку виборців, адже вони віддали свої голоси, зокрема, за призначення Блінкявічюте на пост прем'єр-міністра.
А також варто врахувати і досить оригінальну репутацію потенційного прем'єра.
Перш за все, те, що 2012 року Верховний суд Литви визнав Палуцкаса винним у зловживанні службовим становищем. Як було доведено, перебуваючи на посаді голови адміністрації Вільнюського муніципалітету, він влаштовував непрозорі тендери на закупівлю послуг зі знищення гризунів.
Виникає чимало запитань щодо керівництва соціал-демократами в період з 2017 по 2021 рік. Тоді рішення про вихід з коаліції з "зеленими" призвело до серйозного розподілу в партії. Як результат, на виборах 2020 року соціал-демократи зазнали значних поразок, а Палуцкас не зміг виграти у своєму виборчому окрузі.
Ці поразки й змусили його поступитися лідерством у партії. І саме тому всередині соціал-демократів далеко не всім подобається його висунення на посаду прем'єра, тим більше - яке відбулося за не дуже зрозумілих обставин.
Очевидно, саме цей момент спровокував вступ до коаліції такого проблемного партнера.
Слід зазначити, що "Зоря Німану" зайняла третю позицію на недавніх виборах і отримає 20 мандатів депутатів. Це забезпечує коаліції стабільну більшість – 86 мандатів з 140 можливих.
А головне, такий "запас" голосів має гарантувати безпроблемне призначення самого Палуцкаса. Навіть якщо чимала частина фракції соціал-демократів проголосує проти.
Схожу думку висловлює і президент Литви Гітанас Науседа. "На мою думку, рішення про включення "Зорі Німану" до коаліції значною мірою обумовлене нашим бажанням створити таку більшість, яка б виключила будь-які сумніви щодо затвердження пана Палуцкаса на посаді прем'єр-міністра в Сеймі. Ми прагнемо уникнути можливих неприємних несподіванок," - зазначає він.
Науседа також підкреслює, що не бачить шансів для співпраці в новому уряді, очолюваному Ремігіюсом Жемайтайтісом, лідером "Зорі Німану", оскільки це може ускладнити реалізацію "активної та ефективної" зовнішньої політики.
Попри те, що офіційно склад нового уряду Литви ще не оголошено, у ЗМІ вже потрапив узгоджений перелік розподілу портфелів.
Відповідно до вимог президента Науседи, лідер "Зорі Німану" Ремігіюс Жемайтайтіс не буде призначений на міністерську посаду. Крім того, у коаліційній угоді чітко вказано, що партнери не перешкоджатимуть зняттю з нього депутатського імунітету, якщо справа щодо його антисемітських висловлювань потрапить до суду.
Крім того, "Зоря Німану" вирішила на значні кадрові зміни. Згідно з політичними традиціями Литви, друга за кількістю голосів партія в коаліції отримує посаду спікера. Однак цього разу, як і було заплановано раніше, спікерство дістатиметься партії "Союз демократів 'В ім'я Литви'", і, ймовірно, її лідером стане Саулюс Скверняліс.
Варто уточнити, про такий розподіл соцдеми та демократи домовлялися ще після першого туру парламентських виборів. Однак тоді очікувалося, що третім учасником коаліції буде партія, що має меншу фракцію, ніж у Союзу демократів.
Також демократи отримають два міністерські портфелі: енергетики, а також економіки та інновацій. Своєю чергою "Зоря Німану" отримає три портфелі: екології, сільського господарства та юстиції.
Отже, соціал-демократи отримають більшість портфелів, а саме дев'ять з них.
А найголовніше, що серед них - ті міністерства, що є найбільш важливими з точки зору підтримки України.
Згідно з інформацією, опублікованою в литовських медіа, новим міністром оборони може стати Довіле Шакалієне. Варто зазначити, що депутатка від соціал-демократів має явно обмежений досвід у галузі національної безпеки.
Експериментована радіоведуча та виконавчий директор Інституту моніторингу прав людини в парламенті, вона деякий час була членом парламентського комітету з національної безпеки та оборони, але найбільше відома як депутат, яка зосереджує свої зусилля на захисті прав дітей.
У цій області їй вдалося домогтися ухвалення закону, який забороняє застосування фізичних покарань до дітей, а також провести реформу в Службі захисту прав дітей та усиновлення.
Ця ротація в цілому відображає політичні традиції Литви. Однак чи є вона актуальною в нинішніх умовах, коли в Європі триває повномасштабна війна?
Отже, цілком ймовірно, що під час обговорень з президентом Науседою (в Литві глава держави має повноваження затверджувати кандидатури міністрів оборони та закордонних справ) може бути ухвалено рішення призначити на цю посаду більш досвідченого політика в сфері безпеки.
"Ці дві області мають велике значення для Литви... це питання, які, відповідно до конституції, є надзвичайно важливими для президента. Тому я не приховаю, що моя участь у цій сфері буде дуже активною, і я справді прагну залучити на ці посади найталановитіших кандидатів," - раніше зазначив Науседа.
Президент Литви також має намір активно долучитися до процесу вибору нового очільника Міністерства закордонних справ.
Гітанас Науседа не приховує, що хотів би призначення на цю посаду своєї радниці Асти Скайсгіріте. "Вона - найкраща. Знаєте, інколи кажуть, що дипломатично слід казати "одна з найкращих". Я кажу "найкраща" - недипломатично. Оскільки найкраща, то звісно, що президент хоче бачити таку людину у своїй команді", - пояснює свій вибір президент.
Водночас, згідно з інформацією ЗМІ, у коаліції є бажання передати цю посаду представнику Литви при НАТО Девідасу Матульонісу.
Однак, щоб утворити новий уряд коаліції, буде необхідно подолати значний тиск як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел.
"У часи війни, коли спільні європейські цінності та підтримка наших західних партнерів є основою нашої безпеки, ми не можемо дозволити собі підірвати взаємну довіру та імідж нашої країни в очах міжнародної спільноти, де будь-які форми антисемітизму суворо засуджуються", - зазначено у відкритому листі, ініційованому Європейським рухом і Литовським центром прав людини, який підписали понад 30 неурядових організацій.
14 листопада, в день, коли новообрані парламентарі повинні будуть скласти свою присягу, під стінами парламенту пройде акція протесту під назвою "Десять хвилин тиші".
Ще більш потужним виглядає тиск з інших країн.
Зокрема, з надзвичайно різкою критикою виступив голова комітету з міжнародних справ Сенату США Бен Кардін. Він зазначив, що "вибір соціал-демократів укласти союз з партією 'Зоря Німану', лідера якої звинуватили в розпалюванні насильства та ворожнечі до євреїв, підриває основоположні цінності, що єднають наші країни".
Американський єврейський комітет також висловив аналогічний заклик до президента Литви та керівництва соціал-демократів.
Так само нова коаліція зазнала гострої критики з Німеччини - голова комітету в закордонних справах Бундестагу, соціал-демократ Міхаеліс Рот заявив, що коаліція з "Зорею Німану" "несумісна з лівими цінностями". Не виключено, що конфлікт навколо нової коаліції загальмує рішення Бундестагу про дислокацію німецької бригади у Литві.
Критичні зауваження щодо нової литовської коаліції надходять також з інших держав, зокрема з Польщі та, без сумніву, з Ізраїлю.
Таке різке засудження на початку діяльності нової коаліції підвищує ймовірність того, що цей уряд не зможе протриматися на своїх позиціях тривалий час.
Литовський експерт у галузі політики Мажвідас Ястрамскіс вважає, що існуюча коаліція навряд чи зможе витримати більше двох років. "Перші ознаки з боку міжнародної спільноти свідчать про те, що ми робимо серйозну помилку", - зазначає він у своєму пості на Facebook.
Які перспективи нового литовського уряду? Особливо враховуючи міжнародні зауваження, які нова коаліція отримала вже з перших днів свого функціонування.
Раніше висловлювалися думки, що Литва, за умов соціал-демократів, залишиться значущим союзником і партнером України, однак може втратити провідну роль у підтримці Києва.
Критика соціал-демократів щодо нинішніх консерваторів зосереджена, перш за все, на тому, що їхня активність у міжнародній політиці відбувається на шкоду соціальному добробуту всередині держави.
Перша заява про корекцію зовнішнього курсу Литви вже пролунала.
І хоча вона не стосується України, проте все одно виглядає тривожно. Новий уряд планує відновити стосунки з Китаєм, розірвані Пекіном після того, як у Вільнюсі відкрилося "посольство" Тайваню.
Отже, можливо, що новий уряд у своїх стосунках з РФ також буде слідувати загальноєвропейському консенсусу, а не займатиме лідерську позицію.
У свою чергу, суперечки щодо створення коаліції лише підвищують ці ризики. Існує ймовірність, що з такою коаліцією вплив Литви на міжнародній сцені може значно зменшитися.
І це, безумовно, не принесе Україні жодної користі.
