Міністерство культури витратило 60 мільйонів гривень на створення веб-сайту та YouTube-каналу, які за рік після запуску не здобули жодної аудиторії.

Український уряд запустив англомовний сайт The Gaze, щоб розповідати світові про події в Україні, її культуру та економіку. Платформа, що повністю фінансується з держбюджету, за перші чотири місяці роботи коштувала країні 60 мільйонів гривень, і, схоже, витрати тільки зростатимуть. На сайті, проте, багато статей - це просто передруки з інших медіа.

Навіщо знадобився новий проект? Розповіли у NGL.media. Міністерство культури вже підтримує кілька інших англомовних медіа, але у червні 2023 року запустило The Gaze спеціально для аудиторії у США, Великій Британії та інших країнах.

Генеральний директор ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" Юлія Островська переконана, що контент, орієнтований на західну аудиторію, повинен бути делікатним поєднанням: з невеликою часткою інформації про Україну, але без агресивного нав'язування. Однак постає питання: чи виправдовує проект інвестиції?

З державного бюджету вже витрачено 60 мільйонів гривень на розробку та підтримку веб-сайту. Основна частина контенту на The Gaze створюється сторонніми підрядниками. Наприклад, на виробництво відеоматеріалів було витрачено 35 мільйонів гривень, тоді як на текстові матеріали - 11 мільйонів. Скільки спеціалістів залучено до цього проекту, залишається невідомим, оскільки підрядники вирішили не розголошувати цю інформацію.

Одним з ключових підрядників виступила компанія "Маркер Медіа", яка створює чотири програми для The Gaze. Серед них є кулінарне шоу "Chefs Next Door", лялькове шоу "Hidden Angle" та гумористичний проект "European Edge". На реалізацію "Chefs Next Door" вже витрачено понад 8 мільйонів гривень, хоча кожен випуск на YouTube має в середньому лише 900 переглядів.

Компанія "Маркер Медіа", раніше що належала російському шоумену Олександру Цекалу та білорусу Руслану Сорокіну, тепер перейшла під управління 33-річного Дениса Сезіна з Бучі. Як стверджує сам Сезін, програми компанії здобули популярність і за межами країни, хоча офіційно The Gaze транслює свої шоу виключно в інтернеті, а на телебаченні вони не демонструються.

На цій платформі також транслюються історичні програми, які створюються різними підрядниками, включаючи "1+1 Продакшн" та інші приватні фірми.

Якщо розглядати "вартість послуги", то за кожну коротку новину стягується 4000 гривень, у той час як стаття коштує 8500. Для українського ринку це є значною сумою, особливо враховуючи, що багато матеріалів є не оригінальними, а просто перекладами з міжнародних медіа.

Наталія Лігачова, головна редакторка "Детектора медіа", зазначає, що за вказану суму можна очікувати більш змістовний контент. Проте насправді ми отримуємо новини про продаж найстарішого віскі в Європі, обговорення Арнольда Шварценеггера та плани щодо легалізації канабісу.

На The Gaze не лише статті виходять, а й відео, що публікують на YouTube. Ось тільки перегляди не вражають - за чотири місяці 1100 роликів зібрали лише 2,8 мільйона переглядів. Якщо брати середню популярність відео на каналі, то вони набирають від кількох десятків до кількох сотень переглядів, за рідкісними винятками, коли окремий ролик вистрілює трохи сильніше.

Контент сайту, схоже, також не приваблює багато читачів. Близько 65 тисяч візитів за чотири місяці це дуже мало в порівнянні з іншими проектами. Наприклад, англомовний "Укрінформ" за цей же термін зібрав майже 8,8 мільйонів візитів, а приватний The Kyiv Independent - близько 18 мільйонів.

Крім іншого, значну частину матеріалів для The Gaze створюють зовнішні виконавці. Вони були обрані на основі творчих конкурсів та уклали відповідні контракти.

В мережі вдалося натрапити на оголошення про роботу, де редактору пропонують заробітну плату від 20 до 40 тисяч гривень на місяць, що є досить привабливою винагородою.

Критики, як і ті, хто беруть участь у проекті, вважають, що мета The Gaze непогана - показати Україну як частину Європи. Але спосіб подачі цієї ідеї насправді викликає питання:

"Я не зовсім розумію, чому новини повинні бути цікавими для англомовної аудиторії. Чому він або вона повинні звертати увагу на матеріали про Шварценеггера на сайті, який, здавалося б, зосереджений на Україні? Наша мета — представити Україну в європейському контексті, наповнюючи новинну стрічку контентом з англомовних джерел, які є актуальними для англомовних читачів," - зазначила Наталія Лігачова, головна редакторка "Детектор медіа".

Незважаючи на сумніви в ефективності, сайт і надалі отримуватиме фінансування. Зараз його утримання коштує платникам податків приблизно 12 мільйонів гривень щомісяця. Багатьом здається, що у воєнний час такі витрати далеко не пріоритет , але, на думку керівництва проекту, платформа вирішує важливі завдання, допомагаючи формувати імідж України.

Нагадаємо, 18 із 25 глав МСЕК вже стали мільйонерами: справді шокуючі декларації

Раніше ми згадували про те, що колишній нардеп Арістов, який був помічений на Мальдівах під час війни, не звертає уваги на ознайомлення зі своєю справою: без цього процес суду не може відбутися.

Окрім цього, Знай.ua інформував про придбання штор для офісу Віталія Кличка, "золоті" рахунки та шредери: які закупівлі здійснює Київ під час війни.