Більше 80% громадян України висловили б підтримку вступу країни до Європейського Союзу та НАТО, згідно з результатами соціологічного опитування.

Українці виявляють найтепліші почуття до країн Балтії, західноєвропейських держав та Північної Америки, тоді як їхнє ставлення до Росії є найменш позитивним.

Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня, 81% українців висловили готовність взяти участь у референдумі про вступ України до Європейського Союзу. Серед тих, хто планує голосувати, 88% підтримали б цю ініціативу, тоді як лише 8% виступили б проти. Ці дані були оприлюднені під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер.

Деталі

Якщо в найближчому майбутньому відбудеться референдум про приєднання України до НАТО, 82% респондентів планують взяти в ньому участь, з яких 86% підтримують вступ, а 10% висловлюють протилежну думку.

Згідно з результатами дослідження, 96% населення західних регіонів країни, які планують взяти участь у референдумі, підтримують вступ до ЄС (проти – 3%). У центральних областях цей показник становить 90% (проти – 5,5%), на сході – 81% (проти – 13%), а на півдні – 69% (проти – 20%). Щодо вступу до НАТО, 95% жителів заходу України, які мають намір голосувати, висловили свою підтримку (проти – 2%). У центрі цей відсоток дорівнює 88,5% (проти – 8,5%), на сході – 78% (проти – 16%), а на півдні – 64% (проти – 26%).

Спостерігається підвищення кількості тих, хто висловив би підтримку ідеї вступу до Європейського Союзу та НАТО. Зокрема, в листопаді-грудні 2021 року 78% учасників опитування були готові підтримати вступ до ЄС, у той час як 18% виступили б проти. Щодо НАТО, 70% респондентів висловили готовність проголосувати за вступ, а 24,5% - проти.

При цьому зазначається, що у вересні-жовтні 2023 року переговори з РФ дієвим способом досягнення миру вважали 21% опитаних, а 63% були не згодні з цим.

Крім того, із 2023 року більше стало згодних із судженням, що переговори з РФ слід вести лише після витіснення її військ на лінію протистояння станом на 23 лютого 2022 року: частка таких зросла з 25% до 37%. З 61% до 41% знизилася частка тих, хто з цим не згоден.

Кількість людей, які вважають, що переговори з Росією можливі лише після виведення її військ до кордонів 1991 року, також зменшилася. Якщо раніше їх частка становила 61%, то зараз вона знизилася до 49%. Водночас, кількість тих, хто з цим не згоден, зросла з 24% до 29%.

Більшість мешканців південних регіонів України (48%) вважає, що переговори з Російською Федерацією можна розпочати вже зараз, тоді як 37% мають іншу думку. У західних областях лише 23% респондентів підтримують цю ідею, тоді як 57% виступають проти. У центрі країни 37% висловилися за переговори, а 47,5% – проти. У східних областях різниця у відсотках між тими, хто підтримує цю думку (39%), і тими, хто не підтримує (43%), є статистично незначною.

Більшість жителів західних регіонів України (61%) підтримують думку, що переговори з Російською Федерацією повинні розпочатися лише після виведення її військ на кордони, які існували у 1991 році. Лише 23% мешканців західних областей не згодні з цим. Схожу позицію займають і жителі центральних (47% на користь, 29% проти) та східних (49% за, 27% проти) частин країни. Проте, серед населення півдня України ситуація інша: тут переважна більшість (33% за, 47% проти) не згодна з цим підходом.

Крім того, українці в основному висловлюють позитивне ставлення до таких країн: Польщі (78%), Молдови (74%), Японії (72%), Словаччини (68%), Румунії (65%), Грузії (65%), Ізраїлю (58%), Туреччини (55%) та Вірменії (52%).

Частка тих, хто ставиться позитивно, переважає частку тих, хто ставиться негативно до таких держав: Азербайджан (відповідно 46% і 26%), Південна Корея (відповідно 44% і 30%), Бразилія (відповідно 41% і 28%). Щодо Казахстану частки тих, хто ставиться позитивно, і тих, хто ставиться негативно, статистично значуще не відрізняються (відповідно 40% і 39,5%).

В Україні більше людей, які висловлюють негативне ставлення до Індії (45,5%), порівняно з тими, хто має позитивну думку (32%). Аналогічна ситуація спостерігається і щодо Південно-Африканської Республіки, де негативно оцінюють 36%, а позитивно – 28%.

Переважна частина опитаних висловлює неприязнь до Російської Федерації (94%), Ірану (85%), Білорусі (84%), Північної Кореї (76%), Китаю (73%) та Угорщини (59,5%).

Українці виявляють несприйняття не лише щодо російської влади — 96% опитаних мають негативне ставлення до президента, уряду та парламенту, а й до самих громадян Росії. Лише 3% респондентів висловили позитивну думку про них, тоді як 77% висловили негативні настрої.

78,5% респондентів висловили підтримку ідеї повного розриву всіх зв'язків з Росією, включаючи заборону на в'їзд її громадян в Україну, після перемоги України та відновлення її територіальної цілісності. Лише 13% не поділяють цю думку.

За результатами опитування, 78% респондентів вважають Білорусь учасником конфлікту, який веде війну проти України, тоді як лише 11% висловили протилежну думку. Крім того, 68% опитаних підтримують ідею повного розриву всіх відносин між Україною та Білоруссю, включаючи заборону на в'їзд білоруських громадян в Україну, за винятком тих, хто шукає політичний притулок. Проти цього виступили 19% учасників опитування.

Дослідження було проведено в контексті програми "Долучайся!", що має на меті підтримку громадської активності. Ця ініціатива фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і реалізується організацією Pact в Україні.

Опитування методом "віч-на-віч" було здійснено у всіх регіонах, які контролюються урядом України, серед 2016 респондентів старше 18 років. Структура вибірки відображає демографічний склад дорослого населення регіонів, де проводилось дослідження, на початок 2022 року, враховуючи вікові категорії, стать і тип населеного пункту. Максимальна теоретична похибка вибірки становить 2,3%. Додаткові систематичні відхилення можуть бути пов'язані з наслідками агресії з боку Росії, зокрема з необхідністю евакуації.