Зростає ймовірність прямого конфлікту між НАТО та Росією.

Ризик прямого зіткнення НАТО з росією зростає. Такої думки аналітики видпння "Блумберг". Стверджувати наростання ескалації їх змушують два нових чинники. Передача Іраном балістичних ракет росії. Та постійні зальоти на територію країн НАТО російських безпілотників. Чи справді є підґрунтя для занепокоєння? Розкаже Ольга Жидецька.

Одразу дві країни НАТО, Румунія та Латвія, повідомили про випадки, пов'язані з російськими безпілотниками. У Бухаресті підтвердили, що дрон порушив повітряний простір країни. Це сталося не вперше, коли бойові безпілотники становлять загрозу для румунських населених пунктів, розташованих поблизу кордону з Україною. Для Латвії ж цей випадок є новим. Безпілотний літальний апарат приземлився на відстані 90 км від білоруського кордону, звідки, ймовірно, і з'явився.

Леонід Калниньш, командувач армії Латвії:

Це був безпілотний літальний апарат військового призначення, оснащений боєголовкою, яка була нейтралізована на місці події. Вибуху не сталося, і ми успішно знешкодили її. За нашими первинними оцінками, це дрон типу "Шахед", який використовує Росія і активно застосовує в Україні. Ми зібрали всі необхідні докази в зоні інциденту, знешкодили безпілотник і зараз проводимо детальний аналіз усіх обставин.

Андріс Спрудс, глава оборонного відомства Латвії:

Те, що ми спостерігаємо, вкотре підтверджує, що ми знаходимося в нових умовах життя, де поруч з нами існує агресивна держава - Росія, підтримувана її сателітом Білоруссю. Отже, ця нова реальність відображає близькість війни до наших кордонів, що є важливим сигналом як для нас, так і для Румунії, Польщі та, в цілому, для всіх країн НАТО.

Російські безпілотники та ракети останнім часом стали все частіше залітати до західних країн. Тож Україна просить сусідок про допомогу у знищенні ворожих боєприпасів ще на підльоті до їхніх теренів. Однак уряди, що прагнуть уникнути ескалації з росією, вагаються, адже не бачать ознак зумисної атаки з боку рф. Поки реакція, зокрема і Латвії, зводиться до одного.

Віестурс Масюліс, командувач ВПС Латвії:

Малі безпілотники, які літають на низькій висоті, важко виявити. Незважаючи на цю складність, Збройні сили постійно моніторили ситуацію та діяли відповідно до затверджених протоколів. Крім того, через цей інцидент вони вжили необхідних заходів та направили підрозділи до прикордонних районів для зміцнення системи протиповітряної оборони.

Міністерство закордонних справ викликало представника Росії. У той же час президент країни закликав НАТО до "колективних" дій, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому. Водночас литовський міністр закордонних справ висловив незадоволення союзниками, стверджуючи, що їхня нерішучість сприяла безперешкодному проникненню російських ударних засобів на територію держав Альянсу.

Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви:

"Інциденти, немислимі ще 3 роки тому, сьогодні вважають рутиною. Ніщо не повинно падати на Україну, чи Латвію, чи будь-де на території НАТО, але це нова реальність, до якої призвела наша бездіяльність. Литва, звичайно, підтримає рішучу відповідь союзників.

Країни Балтії, які пережили радянську окупацію, особливо уважно ставляться до потенційної загрози з боку Росії. До жовтня в Литві планують реалізувати національний проект масової евакуації. Латвія та Естонія також активно займаються зміцненням своєї цивільної оборони, зокрема, шляхом облаштування укриттів та удосконалення систем сигналізації для населення.

Постійна небезпека диверсій та гібридних атак спонукає сусідні країни Росії модернізувати свою армію. Нещодавно Польща уклала угоду на придбання систем для захисту аеропортів, військового радіозв'язку та логістичних рішень, загальна вартість якої перевищує пів мільярда доларів.

Анджей Дуда, глава Польської Республіки:

Збільшення витрат на оборону та створення справді сильних і непереможних армій країн НАТО, особливо якщо вони об'єднаються під керівництвом НАТО, щоб захищати кожну частинку своєї території, ось що змусить більше не бути світовій війні.

Польща першою в альянсі НАТО підвищила свої витрати на оборону до 4% від валового внутрішнього продукту. У наступному році польська влада має намір ще більше збільшити військові витрати, наблизивши їх до 5%.