Шмигаль: Україна та Польща займаються розв'язанням історичних проблем, проте основна увага приділяється військовій співпраці.
Українські та польські організації активно обговорюють спірні історичні питання, проте на сьогодні військова співпраця залишається головним пріоритетом у відносинах між Україною та Польщею.
Цю інформацію озвучив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції, що відбулася у вівторок, 10 вересня, згідно з повідомленням кореспондента Укрінформу.
Глава уряду зазначив, що Україна і Польща мають спільну історію, в якій є спільні перемоги і сумні сторінки, і про них треба говорити "відверто, правдиво, але спокійно".
"Цю тему ми обговорювали з президентом Анджеєм Дудою під час його візиту до Києва. Ми впевнено просуваємося в цьому напрямку і плануємо продовжувати наш шлях, щоб захистити нашу історію від маніпуляцій з боку ворогів. Тому важливо, щоб ми відкривали, читали та спільно писали ці сторінки, роблячи це спокійно та зважено," - зазначив Шмигаль.
За його інформацією, Український інститут національної пам'яті в тісній співпраці з відповідними польськими організаціями підтримує безперервний діалог.
Прем'єр-міністр відзначив, що є велике бажання оперативно вирішити спірні історичні питання.
"Ми отримували пропозиції обміняти все на все, досягти угоди та завершити цю главу наших обговорень. Проте наші історичні інституції дотримуються певної стратегії, і з обох сторін спостерігається певний поступ. На даний момент, під час війни, це явно не є пріоритетом. Головним пріоритетом залишається військова співпраця," - підкреслив прем'єр-міністр.
У цьому зв'язку він зазначив, що українська сторона співпрацює з польськими партнерами щодо організації виробництв як на території Польщі, так і в Україні.
"Безумовно, ми звертаємося до Польщі з проханням щодо надання літаків – цей діалог триває... На даний момент ситуація залишається незмінною... Окрім цього, ми закликаємо Польщу та всіх наших союзників прийняти рішення для захисту повітряного простору західної України в тих районах, де має можливість діяти західна зброя", - заявив Шмигаль.
Як повідомлялося, 28 серпня тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час молодіжного форуму в Ольштині, відповідаючи на запитання про те, коли Україна дозволить проводити ексгумації польських жертв Волинської трагедії, зазначив, що Україна не забороняла ексгумації польських жертв, але польська сторона також повинна виконати певні умови для нормалізації відносин з Києвом в історичній площині. Він також звернув увагу, що в межах акції "Вісла" 1947 року багато українців були примусово виселені з "українських територій" на північ Польщі.
Після висловлювань Кулеби в Польщі виник резонансний скандал, пов'язаний із звинуваченням українського міністра у тому, що він охарактеризував польську територію як українські землі, що, в свою чергу, сприйняли як прояв територіальних амбіцій щодо Республіки Польща.
Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, у якій зазначило, що Кулеба не робив жодних територіальних вимог до Польщі, а під терміном "українські території" він мав на увазі регіони, де компактно проживає українська громада.
Після цього дональд Туск, прем'єр-міністр Республіки Польща, висловив думку, що Україна "в будь-якому випадку повинна буде врахувати польські сподівання". Він також наголосив на тому, що від розв'язання історичних питань залежатиме позиція Польщі щодо вступу України до Європейського Союзу.
Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський закликав українське керівництво терміново надати дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії.
Тема Волинської трагедії залишається однією з найспірніших у контексті українсько-польських відносин. Погляди Києва та Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін мають свої нюанси. Польська сторона стверджує, що українці несуть основну відповідальність за злочини, що сталися у 1943-1945 роках на Волині. В той же час, українська сторона підкреслює, що відповідальність лежить на обох країнах, і вибачення повинні бути взаємними.
