"Синьо-жовті" в Лізі націй: чи зможе команда Реброва подолати кризу - Спорт | Експрес онлайн

● Анатолій Трубін та Іван Калюжний отримали визнання як найкращі гравці в складі збірної України.

Збірна України з футболу отримала чотири очки у двох жовтневих матчах Ліги націй УЕФА, які проходили на "домашньому" полі. Під керівництвом Сергія Реброва команда спершу у Познані здобула перемогу над збірною Грузії з рахунком 1:0, а через три дні у Вроцлаві завершила гру з чехами внічию 1:1.

"Українська команда грала набагато краще, ніж у двох стартових поєдинках, -- вважає Мирон Маркевич, колишній головний тренер національної збірної України з футболу. -- Особливо варто відзначити надійну гру наших у захисті. У попередніх двох матчах Україна добре атакувала, але погано грала в обороні. А тепер навпаки: ми діяли без провалів у захисті, зате не створили багато гольових моментів. Будьмо відверті, єдиний гол Артем Довбик забив після того, як чехи самі привезли пенальті. Та все одно радує те, що команда Сергія Реброва поволі виходить з кризи. Принаймні хлопці діяли із самовіддачею, чого не було у стартових поєдинках".

Стефан Решко, який здобув Суперкубок УЕФА у 1975 році, також поділяє цю думку: "Команда проявила стійкість, незважаючи на те, що дев'ять гравців опинилися з травмами. Здобувши чотири очки, Сергій Ребров розвіяє чутки про свою можливу відставку. А його керівник Андрій Шевченко тепер може бути впевнений, що прийняв вірне рішення, залишивши Реброва на посаді головного тренера національної команди".

"Я вельми розчарований виступом нашої команди в поєдинку з чехами, -- ділиться думками Іван Гецко, автор першого голу в історії української збірної. -- Гравці та тренери були свідомі, що нам необхідні три очки, а не одне, але, на жаль, не все було зроблено для досягнення перемоги. Особливо мене роздратувала заміна Артема Довбика на Романа Яремчука. Команда, що прагне виграти, навряд чи змінює одного форварда на іншого. Чи не можна було залишити Довбика на полі, а Яремчука випустити замість Мудрика, щоб зіграти з двома нападаючими та здобути перемогу? Тим більше, що Мудрик у останні 30 хвилин здав і виглядав досить мляво. Також цікаво, чому Ребров вирішив не зберегти переможний склад і випустив Степаненка замість Калюжного з самого початку. Степаненко, на жаль, більше пасував назад, а не на ворота суперника. Ще більше розчарував Микола Шапаренко, особливо коли не зміг вразити пусті ворота з правої ноги."

Збірна України продовжує займати останню позицію в груповій таблиці, маючи 4 очки. Лідером квартету є Чехія з 7 балами, а Грузія та Албанія йдуть слідом з по 6 очками. Усі два заключні матчі українська команда проведе на виїзді: 16 листопада проти Грузії та 19 листопада проти Албанії. Команда, що займе перше місце в групі, підвищиться до вищого дивізіону, тоді як остання команда вилетить до дивізіону C. Друге та третє місця змагатимуться в плей-оф за можливість підвищення та пониження у класі відповідно.

Для того, щоб фінішувати першими в групі, збірній України треба вигравати обидва матчі й очікувати, що чехи обидва свої не виграють: тоді в нас буде 10 очок, у Грузії, Албанії та Чехії -- не більше 9. Щоб посісти друге місце, "синьо-жовтим" достатньо виграти обидва матчі, незалежно від результатів інших матчів. У такому разі Україна матиме 10 очок, що буде більше максимуму Грузії та Албанії (по 9). Чехія набере від 10 до 13, тобто в обох випадках обходитиме Україну. Зрештою, наша збірна може завершити перегони другою, навіть якщо втратить очки з Грузією -- але лише внічию і за умови, що Чехія теж їх втратить у грі з Грузією.

Втрата очок у двох матчах призведе до нашого автоматичного виліту в дивізіон С. У такому випадку ми зможемо накопичити максимум 6 очок (дві нічиї), в той час як Грузія та Албанія отримають не менше семи. Навіть три очки можуть виявитися недостатніми, якщо команда, яку ми обіграємо, виграє у Чехії. В такому разі в Україні буде 7 очок, а Грузія і Албанія матимуть по 9 (оскільки одна з команд переможе Україну), тоді як Чехія набере 10 очок.

"Нам обов'язково потрібно здобути шість очок у двох останніх матчах, -- зазначає Мирон Маркевич. -- Іншого виходу немає. Це завдання цілком здійсненне для України. Не варто хвилюватися через те, що граємо на виїзді. Адже ми фактично проводимо всі матчі на чужих полях. Сподіваюся, що в листопаді до нас приєднаються Циганков, Миколенко, Зінченко та інші гравці, які зараз відновлюються після травм."

"Я турбуюсь про те, щоб ми не опинилися на останній сходинці в групі і не знизилися до третього дивізіону, -- ділиться своїми переживаннями Іван Гецко. -- Це буде справжня сором. А рівень команд у наступному етапі Ліги Націй виявиться істотно нижчим."

"Так, дві перемоги нам цілком до снаги. Але й не виключено, що може повторитися сценарій Євро-2024. Коли в другій половині турніру наші грали добре, але не виконали завдання через провальний старт", -- каже Стефан Решко.