У Швеції археологи виявили унікальне поховання жінки, яке належить до залізної доби: що відомо про цю знахідку.

Археологи вважають, що священники могли згадувати це поховання в письмових джерелах ще в 1667 році.

В Швеції археологи натрапили на дивовижну знахідку – незвичайне поховання. Поряд з жіночим скелетом було виявлено голку та ніж, який був вбитий прямо в землю могили.

Про це повідомляє Arkeologerna.

Артефакти були знайдені в стародавньому могильнику, датованому залізною добою, розташованому в околицях Пріссгордена. Дослідники вважають, що священнослужителі могли згадувати про це поховання у своїх письмових записах ще в 1667 році.

Поховальний комплекс налічує близько 50 могил, які датуються часом від 500 року до нашої ери до 400 року нашої ери.

"Цієї весни, під час проведення попереднього дослідження, ми виявили людську кістку, а коли розпочали розкопки, натрапили на ще два невеличкі фрагменти черепа. Також було знайдено дві фібули, пряжки для одягу та шпильку. Тоді ми усвідомили, що це могло бути місце поховання, про яке згадував священник", - ділиться археологиня.

Науковці обстежили одночасно дві могили, розташовані близько одна до одної. Одна була менш обпалена і містила кістки тварин, а інша була дуже обвуглена, але містила ще цікавіші знахідки.

"У другій могилі панував неймовірний дим і густий шар сажі. Коли ми почали копати, то виявили, що залізний складний ніж був встромлений у землю вістрям. Ймовірно, його застосовували для обробки шкіри. Ми не знаємо точно, чому це так, але зрозуміло, що для жінки він мав велику цінність. Ніж зберігся в чудовому стані і, можливо, потрапив у вогонь перед тим, як його закопали," - додала вона.

У жіночій могилі було виявлено маленьку голку, а частина кістки пальця вказує на те, що у покійної, ймовірно, була артритна хвороба. Розкопки в районі Пріссгорден тривають вже півтора року. Кремовані останки розміщені у ямах, які потім засипали землею або дрібною галькою. Проте в деяких випадках у ямах практично не вдається знайти залишки кісток.

На думку археологів, це вказує на те, що людину могли спочатку кремувати на місці поховання, а потім перемістити її рештки в інше місце.