Виборчі системи: як функціонують місцеві ради та парламент без проведення виборів?
Після Революції гідності парламент переобирали двічі. І двічі він працював без мажоритарників з тимчасово окупованих територій. Здавалося б, можна зробити висновки, завчасно змінити законодавство й провести парламентські вибори 2019 року за іншою політичною системою, щоб в умовах війни інституція була більш захищеною й мала максимальне представництво. Тим більше, що громадський сектор роками вимагав проводити вибори не за законом Януковича, а за відкритими списками.
Фото: Стоп-кадр із сюжету ТСН Акція на підтримку виборчої реформи, 2018 рік
Однак у той час мажоритарну систему залишили, оскільки політичні сили, які діяли в парламенті попереднього складу, сподівалися, що саме мажоритарні округи допоможуть їм врівноважити високий рейтинг партії "Слуга народу". Проте цей підрахунок виявився невдалим: в багатьох мажоритарних округах виборці голосували не стільки за конкретних кандидатів від майбутньої монобільшості, скільки за новий бренд "Слуга народу", під яким було обрано президента Володимира Зеленського.
У фінальні дні діяльності парламенту попереднього складу депутати зібралися та ухвалили Виборчий кодекс, що передбачає відкриті списки.
Оскільки вибори до Верховної Ради були проведені за старою мажоритарною системою, в даний момент у парламенті відсутні представники з майже 40 округів (!).
Здебільшого це тимчасово окуповані території, але подекуди нардепи самі склали мандати. Окрім того, представник одного округу Чернігівщини помер (Антон Поляков, 206 округ) і вибори, які мали пройти навесні 2022 року, через повномасштабне вторгнення не відбулися.
Керівник громадської організації "Центр спільних дій" Олег Рибачук підкреслює, що затримка у проведенні виборчої реформи пов'язана з менталітетом лідерів політичних партій, які переважно діяли як партійні вожді.
"Мажоритарка давала владі можливість засівати округи -- субвенції та бюджети на обласному рівні. Звісно, що були такі політики, які засівали округ усі каденції поспіль. Хрестоматійний приклад тут Антон Яценко. Досі нардеп! Але й місця у списках партійні лідери сприймали як можливість продати прохідну частину. Так було в "радикалів" за Ляшка. І тому громадський сектор вимагав провести виборчу реформу, щоб виборці голосами вирішували, кому дістанеться мандат. Якби цю систему запровадили, то зараз не було б мало не пів сотні вакантних місць у парламенті. Але ж для наших політиків залежати від волі виборців -- це страх божий".
Афіша про захід нардепа Антона Яценка в окрузі в передвиборчий рік
Варто зазначити, що після набуття чинності Виборчим кодексом та проведення місцевих виборів, мажоритарні кандидати спробували відновити систему мажоритарних виборів, зареєструвавши законопроєкт (номер 6444), який, на щастя, не був розглянутий.
Зараз навіть кілька десятків голосів для парламенту можуть стати вирішальними. До прикладу, критично бракує голосів, коли йдеться про такі важливі питання, як деколонізація.
Олег Рибачук підкреслює, що запровадження партійної системи з напіввідкритими списками на місцевому рівні призвело до того, що проблема з нестачею депутатів у радах не є такою серйозною, як у парламенті, оскільки мажоритарники відсутні.
Незважаючи на це, при створенні регламенту для місцевих виборів, політики застосували хитрощі. Вони вжили заходів, аби зменшити значення голосів виборців, підвищивши партійну квоту з 5 до 25%. Тобто кандидатам від партій з нижчими рейтингами стало практично неможливо подолати внутрішню конкуренцію — успіх здобували лише ті, хто виступав за партійними списками.
Зображення: депутат СН Дмитро Гурін. Флаєри, які роздавали в парламенті перед голосуванням.
До речі, під час обговорення парламентом виборчої квоти, суттєву роль відіграли представники ОПЗЖ, які виступали за підвищення квоти з метою "удосконалення" Виборчого кодексу. Внаслідок цього відкриті списки перетворилися на напіввідкриті, що дозволило ОПЗЖ сприяти проходженню до місцевих рад кандидатів, яких вони вважали потрібними.
Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в умовах війни стикається з непростим викликом — необхідністю залучити достатню кількість народних обранців для підтримки голосування.
"Якщо порівняти дві виборчі системи, які використовувалися на парламентських і місцевих виборах, то система без мажоритарного елемента виявилася більш стабільною. Наразі в парламенті існує близько 40 вакантних місць, що стало наслідком мажоритарної системи. Якби ці 40 голосів були в нашому розпорядженні, питання деколонізації та заборони Московського патріархату вирішувалися б набагато легше. Звісно, не всі 40 депутатів висловили б свою підтримку, але проблема формування більшості не була б такою критичною. Однак ці питання ми розглянемо вже після нашої перемоги, адже зараз це не на часі," -- зазначає Арахамія.
Більше того, завдяки мажоритарній виборчій системі, депутатами залишаються Микола Тищенко (Київ, округ 219), який наразі під домашнім арештом, та Олександр Дубінський (Київщина, округ 94), якого підозрюють у державній зраді. Обидва були обрані як члени "Слуги народу". Якби їх обрали за партійними списками, питання щодо їхніх мандатів могло б бути вирішене інакше. Наприклад, після скандальної поїздки за кордон нардеп зі списку Юрій Арістов склав свій мандат, тоді як Тищенка, після його відвідин Таїланду, лише виключили з фракції.
З початку повномасштабної війни і до кінця вересня в облрадах склали мандати 148 депутатів, а взялися виконувати повноваження 90.
Така розбіжність обумовлена тим, що в Запорізькій облраді, де 23 депутати склали мандати, жоден не набув повноважень. Остання сесія облради відбулась ще в березні 2022 року. А ще близько десяти депутатів облрад, які втратили мандати, представляли нині заборонені партії. Оскільки партії заборонили, їхні представники більше не можуть потрапити в раду.
Щодо міських рад в обласних центрах, 102 депутати втратили свої повноваження, в той час як 58 нових обранців отримали мандати. Ситуація з представниками заборонених партій є подібною. Наприклад, у Черкаській міській раді, замість трьох депутатів, які представляли ОПЗЖ і були позбавлені своїх мандатів, не з'явився жоден новий представник.
У деяких радах депутати заборонених партій встигли розформувати фракції, аби уникнути втрати мандата. Наприклад, у Миколаївській міській раді депутат Артем Ільюк, який у 2014 році як нардеп голосував за диктаторські закони, повідомив про відсутність фракції політичної партії "Опозиційна платформа -- За життя". Представники забороненої партії стали позафракційними і залишилися з мандатами.
Проте в даному випадку члени міської ради виявили креативність і, зрештою, позбавили мандата одного з політиків, який раніше належав до екс-ОПЗЖ. У лютому 2024 року його виключили з ради через невиконання зобов'язань щодо сплати аліментів на утримання дитини, а також врахувавши його відкрито антиукраїнську позицію і активність.
Зображення: надано "Голкою" Відповідь Миколаївської міської ради на звернення "Голки"
І тут варто нагадати, що уряд вже кілька років як подав проєкт, який дозволяє очистити місцеві ради від депутатів, що були обрані від заборонених партій (7476). Проте парламент його так і не розглядає. Якби таку законодавчу ініціативу прийняли, то на місцях не довелося б шукати творчі аргументи для того, щоб очистити місцеві ради, а громадський сектор не блокував би призначення таких політиків на керівні посади в комісіях, як це було в Київраді з депутатом-адвокатом Медведчука.
Навіть у випадку відкритих партійних списків, для надання повноважень депутатам необхідно скликати засідання територіальної виборчої комісії. Зазвичай політичні партії компенсують працю своїх представників у комісії готівкою, оскільки в період між виборами мало хто зацікавлений працювати безкоштовно. Крім того, деякі члени комісій можуть виїхати за межі країни або змінити місце проживання, що може викликати проблеми з кворумом.
У Чернігові в міській раді жоден із чотирьох політичних діячів, які повинні були отримати свої повноваження, не зміг це зробити. Основною причиною цього стало відсутність необхідного кворуму.
Зображення: надано "Голкою" Відповідь на запитання
В цілому, міські ради менш активно, ніж обласні, інформують про фактори, що призвели до того, що депутати не отримали своїх повноважень.
У Київській області виникли труднощі з вступом у повноваження нових депутатів. Зокрема, у Бучанській районній раді 21 депутат достроково втратив свої повноваження, але лише четверо з них змогли почати виконувати свої обов'язки. Причина цього полягає в тому, що Бучанська районна територіальна виборча комісія не надіслала більше жодних рішень. Райрада не надає додаткових пояснень з цього приводу.
Громадська ініціатива "Голка" звернулася до 25 селищних, міських та районних рад Київської області. Варто зазначити, що територіальні виборчі комісії продовжують свою діяльність навіть у тих громадах, які зазнали значних втрат внаслідок тимчасової окупації, зокрема у Бородянці.
Проте в Коцюбинському, який є частиною Києва й жодного разу не піддавався окупації, рішення від територіальної виборчої комісії так і не надійшли до селищної ради. Це відбувається незважаючи на те, що повноваження двох депутатів вже закінчилися, один з яких пішов ще в лютому 2023 року.
Чому територіальна виборча комісія не надсилає своїх рішень, секретарка Коцюбинської селищної ради Юлія Главацька з партії "Нові обличчя" не уточнює.
Ось який обмін думками відбувся в чаті Коцюбинської ТВК, коли два роки тому виникла необхідність затвердити нового депутата. Члена ТВК, який підняв це питання, навіть не впізнали в розмові, оскільки чат, очевидно, не функціонує вже тривалий час. Навіть наявність відповідних документів не сприяла розумінню ситуації.
Зображення: надане "Голкою". Скріншот з розмови у чаті Коцюбинської ТВК.
На даний момент ТВК ще не надала повноваження новообраним депутатам.
Депутатка Верховної Ради Аліна Загоруйко з партії "Слуга народу", яка веде підкомітет з питань виборів, підкреслює, що виборчі комісії можуть стикатися з певними порушеннями, проте Центральна виборча комісія активно реагує на ці ситуації.
"У дуууже рідких випадках буває, що внаслідок протиправних дій територіальних виборчих комісій ні ЦВК, ні суд не може поновити порушене право, і це правова прогалина. Покращити роботу тервиборчкомів можна, наприклад, шляхом підвищення рівня професіоналізації членів виборчих комісій. Мова йде про спеціальне навчання з подальшою сертифікацією та реєстром таких людей. Друге -- це заборона входити до складу виборчої комісії особам, повноваження яких достроково припинили як членів комісії за порушення виборчого законодавства".
Загоруйко підкреслює, що Виборчий кодекс не зможе вирішити всі існуючі проблеми, зокрема, питання продажу партіями своїх квот у територіальних виборчих комісіях. Тому необхідно також оновити законодавство, яке регулює діяльність політичних партій.
"Щодо того, що партії є субʼєктами подання, то саме цей механізм сприяє збалансуванню політичних інтересів. Це українські реалії. А продаж квот -- це корупція, і тут мають працювати правоохоронні органи. Звичайно, необхідно ставити питання до політичної культури та свідомості всіх субʼєктів виборчої кампанії, зокрема й наших партій, які свідомо йдуть на недобросовісні маніпуляції. Тобто мова йде про трансформацію, яка займе не один рік".
У Ірпінській міській раді виникла досить незвична ситуація. Громадська ініціатива "Голка" отримала відповідь, що облік депутатів, які втратили або набули свої повноваження, не ведеться. Цю інформацію підписала Анжела Макеєва з партії "Слуга народу", яка виконує обов'язки секретаря ради і відповідає за контроль кворуму. Нещодавно спалахнув скандал, коли Міністерство юстиції повідомило, що диплом, який Макеєва приписала собі, насправді не був виданий офіційно.
Фрагмент відповіді "Голці" від Ірпінської міської ради.
Якщо говорити про представників заборонених партій, то на Київщині у Фастові й Бориспільській районній раді не визнали сумарно обраними п'ятьох нових депутатів, бо вони представляли б ОПЗЖ, якої вже юридично не існує. Але за відсутності кількох депутатів тут ради можуть працювати без проблем.
Народна депутатка Аліна Загоруйко зазначає, що відкриті списки дійсно працюють, але на перших виборах до парламенту після перемоги, на її думку, має діяти пропорційна система закритих списків:
"Така позиція зумовлена надскладними викликами, які спричинила війна. І ускладнювати процес (а відкриті списки -- це саме про ускладнення) відкритими списками -- це ставити ще один барʼєр у складному марафоні. Натомість закриті списки легкі в адмініструванні, їх застосування знімає низку проблем організаційних, логістичних і так далі".
Війна дійсно гостро проявила ризики мажоритарної системи, яка суттєво послаблює парламент як інституцію. Наразі невідомо, за якою системою відбуватимуться повоєнні вибори, бо ситуація може суттєво змінюватися. Але це питання точно потребуватиме обговорень у суспільстві.
