З Ужгорода розпочалася виставка картин, присвячена дружинам загиблих воїнів.
Виявлені через емоції. Вдови військовослужбовців, які загинули, з усіх куточків України взяли в руки фарби і втілили на полотнах свої любовні історії. Цей артпроєкт розпочався минулого року і залучив понад 250 учасниць з 20 міст. Наразі стартував всеукраїнський виставковий тур картин.
Людмила Поляк, жінка, яка втратила чоловіка, що служив у війську:
Тепер у соцмережах усі викладають свої фотографії з букетами, а я просто розглядатиму цю сцену й згадуватиму про свого чоловіка.
Ці тюльпани – останній дарунок, який Людмила отримала від свого коханого, військовослужбовця Андрія, незадовго до його трагічної загибелі. Саме його образ був увічнений на полотні в рамках всеукраїнського проєкту "Жива. Справжні історії кохання", що проходив в Ужгороді навесні. Ця картина стала важливою частиною виставки.
Людмила Поляк, жінка, яка втратила чоловіка, що служив у війську:
Оце моя картина. Я згадувала тільки хороші моменти, малюючи цю картину.
На виставці експонували більше ста творів, створених дружинами полеглих військовослужбовців. Цей проєкт розпочався минулого року. В той час організатори провели арт-тренінги для родичів загиблих героїв по всій Україні.
Тетяна Пайда, ініціаторка проєкту "Жива. Справжні історії кохання":
У нашій області відбулося чотири майстер-класи, які пройшли в атмосфері тепла і підтримки. Ми пережили чимало емоцій: сміялися, плакали, обговорювали наші мрії, слухали розповіді про їхніх героїв. Ці зустрічі допомогли жінкам усвідомити, що вони не одні у своїх переживаннях.
Під час занять учасниці обмінювалися особистими історіями, а свої емоції виражали на полотні за допомогою професійних художників. Поряд з картинами були розміщені короткі описи того, що зображено.
Людмила Менджур, вдова військовослужбовця:
Історія моєї картини починається з дерева, яке росте на нашій земельній ділянці. Це два дуби, які переплелися один з одним. Одного разу чоловік, який був мені близький, сказав, що ці дерева символізують нас. Я помітила, як на одному з дерев частина стовбура засохла, і запитала, чому так сталося. Він відповів, що незалежно від нашого бажання, незабаром хтось із нас залишить цей світ. На жаль, 22 травня 2022 року він пішов із життя.
Після Ужгорода виставка вирушить до інших міст країни. Організатори стверджують: ці оповіді повинні бути відомі всім. Крім того, вони мають намір розвивати артпроєкт далі.
Олена Сокальська, глава національного проєкту "Жива. Реальні історії кохання":
Кожен з цих проектів символізує певний момент у минулому, який залишився в світлій пам'яті, та стає першим кроком до нового, яскравого життя. Більше ніж 250 дівчат вже долучились до ініціативи, а близько 3000 інших чекають на свою можливість у рідних містах, де вони прагнуть творчо виразитися. Ми звертаємось за підтримкою для реалізації цього проекту.
Після завершення подорожі, картини знову потраплять до рук своїх власників. Людмила впевнена, що квіткові композиції на полотні житимуть вічно, так само як і пам'ять про її дорогого чоловіка Андрія, який віддав своє життя за мирне небо України.
Людмила Поляк, жінка, яка втратила чоловіка, що служив у війську:
